Минулого тижня до Верховної Ради було подано проект нового Податкового кодексу. Одним з його нововведень стало те, що інтернет-магазини в Україні звільняються від єдиного податку, і повинні перейти на загальну систему оподаткування.
Звісно, не всі підприємці були готовими до такої новини. Єдиний податок дозволяв займатися е-комерцією навіть магазинам з невеликими прибутками.
Ми вирішили звернутися до власників інтернет-магазинів України з питанням: як вплине така ініціатива в Податковому кодексі на розвиток е-комерції в уанеті, та що робити власникам інтернет-магазинів, які не бажають переходити на загальну систему оподаткування.
Олександр Ворошило, керівник книжкового інтернет-магазину Predmet.com.ua, вважає, що заборона єдиного податку для е-комерції означатиме її смерть: “Прийняття податкового кодексу у теперішньому вигляді для нашого магазину означатиме його зникнення. Для мене очевидно, що економічного обгрунтування для таких нововведень немає. Чи виживуть інші магазини – не знаю. Очевидно, якісь виживуть, але скоріше за все через перехід у напівлегальний стан або знаходження якоїсь форми, яку не можна буде віднести до «роздрібної торгівлі через мережу інтернет»”.
Підприємець не має сумнівів щодо можливого підвищення цін в магазинах: “Однозначно зрозуміло одне: як і в інших підприємницьких сферах, куди запустив уряд свої руки, щоб покерувати, кількість учасників на ринку зменшиться, що означатиме для споживача меншу конкуренцію, менший вибір, вищі ціни.”
Втім, власники більш потужних інтернет-магазинів не втрачають надії і почуваються більш упевнено. Олексій Созінов, керівник інтернет-магазину з доставки квітів Ufl.ua, шокований тим фактом, що е-комерцію поставили в один ряд з продавцями алкоголю, тютюну, бензину, золота, а також з банками, видобутком дорогоцінних металів та авіаперевізниками.
“В 99% випадків [інтернет-магазини] – це малий бізнес, де виручка на день не перевищує 1000 грн. Люди знайшли нарешті унікальний спосіб, де вони дійсно можуть зайнятися продажем яких-небудь товарів, і взяти, і на корені зрубати зародження такого бізнесу – це нонсенс”, – сказав Олексій.
На його думку, той факт, де і як проходить діяльність підприємства, не може впливати на розмір податків. “Компанії, які ведуть продажі в інтернеті і повинні платити податок більший, ніж 200 грн, можна порахувати на пальцях обох рук. На місці авторів закону я би прописав більш зрозумілі правила. Я впевнений, що можна би було зробити більш гнучку та ясну схему, яка б з одного боку – захищала державу, а з іншого – більш адекватно відносилась до малого бізнесу”.
“Якщо закон буде прийнятий в поточній редакції, то інтернет-підприємці перестануть сплачувати навіть ті 200 грн, які були раніше, і почнуть шукати лазівки, а вони є” – сказав Олексій, але не уточнив, які саме лазівки він має на увазі.
Власник компанії ProstoPrint, яка займається продажами товарів на вимогу, Денис Олейников, досить спокійно поставився до змін в Податковому кодексі: “Я переконаний, що з його прийняттям нічого страшного для індустрії не станеться, але за однієї умови, якщо ми відкинемо всі псевдопатріотичні “соплі і воплі” і зрозуміємо, що держава в обличчі розробників Податкового кодексу, різноманітних бродських і тігіпок, веде проти інтернет-бізнесу зокрема, і проти малого бізнесу загалом, справжню війну – і їм до речі, глибоко паралельно, що ми про це думаємо”.
Денис вважає, що сфера е-комерції в уанеті все-таки знайде вихід: “Якщо ми приймемо цю війну, ми обов”язково виграємо, тому що ми краще знаємо свою сферу роботи, знаємо, які бувають платіжні агрегатори, закордонні мерчант-сервіси, тощо”.
Цікавий варіант виходу для інтернет-підприємців запропонувала газета ДЕЛО:
“У малих інтернет-магазинів може бути два шляхи розвитку подій. Або перейти на загальну систему оподаткування, найняти бухгалтера, усвідомлюючи при цьому, що можуть бути перевірки та інші радості життя. Або перестати бути інтернет-магазином. Тобто залишити в інтернеті вітрину свого офлайн-магазину, але продавати не через інтернет, а по телефону. По суті, сьогодні саме так і працює більшість онлайн-магазинів. В будь-якому випадку, відсутність в законодавчій базі чіткого визначення інтернет-магазинів дає можливість для обхідних маневрів власникам малого онлайн-бізнесу”.
