На всіх виборчих дільницях в Україні буде встановлено 34 тисячі веб-камер для моніторингу ходу голосування – про це вчора заявив прем’єр-міністр Микола Азаров.
За його словами, за парламентськими виборами в Україні можна буде спостерігати через веб-портал з будь-якого куточка світу.
Що це означає на практиці? Почнімо з найменшого – треба забезпечити кожну дільницю відповідною технікою. Набір з комп‘ютера, веб-камери, модема, систем кріплення обійдеться в $600-700 (це дуже оптимістична цифра). Загалом придбання техніки потягне 200 млн грн.
Проблемою є не лише гроші, а й дуже обмежені терміни. Наприклад в Росії, де реалізацію такого ж масштабного проекту почали теж за 3 місяці до дати виборів, більшу частину техніки довелось возити літаками з Тайваню, бо жоден постачальник не тримає на складі таку кількість продукції. А традиційно з Китаю чи Тайваню їх возять морським транспортом.
Окрім придбання техніки, ще треба встановити на неї необхідне програмне забезпечення (його ще треба, до речі, розробити) для комутації з порталом, який буде висвітлювати процес виборів та здіснення запису резервних копій. А потім ще ж треба мати кілька сотень бригад, які будуть їздити Україною і встановлювати всю цю техніку в кожній з дільниць.
Та все це дурниці в порівнянні з тим, що для забезпечення прямої трансляції з 34 тис. дільниць доведеться протягнути інтернет практично у всі (навіть найнедоступніші) населені пункти України.
Мова йде про грандіозний проект інтернетизації всієї країни. Чи реально все це зробити за 3 місяці, що залишились до виборів? Напевно реально, але вимагатиме гігантських витрат. І 200 млн грн. на техніку на цьому фоні виглядатимуть дрібничкою.
Ще незрозуміло, хто стане власником всієї тієї техніки та мережевої інфраструктури після виборів? Найімовірніше, такий великий проект в рамках всієї країни зможе потягнути лише Укртелеком. Але він давно став приватною компанією. То ж чи означає це, що держава фактично профінансує за свій кошт розвиток Укртелекому? Ціна питання 1-1,5 млрд грн.
