Продовжуємо публікацію «Кишенькового посібника з мобільного маркетингу». Читайте також першу частину «Епоха М» та другу – «Good old SMS».
З часу своєї появи у 1994 році QR (quick response), а точніше 2D (2 dimensions) код, пройшов довгий і тернистий шлях крізь азійські, американські та європейські ринки і врешті опинився у нас, уже навіть на білбордах податкової служби.
Цей код – ніщо інше як еволюція штрих-кода, який сканується новим типом сканерів і містить на два порядки більше символів (були десятки, стали тисячі). Сканується він і камерою сучасних смартфонів, що суттєво спрощує введення інформації у мобільний пристрій: замість набирати на не надто зручній клавіатурі тисячі символів, які можна зашифрувати в коді, достатньо тільки ввімкнути програму-сканер, навести камеру смартфона на код і voila – на екрані уже відображена адреса сайту, електронна візитка чи уривок тексту з книжки!
Практичні поради:
– не ліпіть QR-коди де попало, тільки щоб виглядати просунутим. Він не повинен вести на звичайний веб-сайт, з мільйоном розділів, великими фото та, недайбог, флеш-анімацією. Завжди пам’ятайте про те, за яких умов споживач зчитуватиме вашу інформацію і що йому буде тоді потрібно (явно не фото генерального директора і текст вашої місії та візії).
– QR-код це – лише спрощення зчитування лінка або контактної інформації. Він сам по собі не продасть ваш продукт. Навіть якщо код буде супер-пупер дизайнерським, за ним повинна стояти зрозуміла і проста послідовність кроків до бажаного результату (наприклад, покупки чи збереження у адресбуці електронної візитної картки).
– розмір QR-коду має бути читабельним для мобільного пристрою – як правило це 3х3 см у пресі чи на етикетці та як мінімум 1/3 розміру бігборда чи сітілайта на аутдорі. В іншому випадку замість потенційних клієнтів ви отримаєте роздратовані пости у соц-мережах.
