Інтернет та Соціальні медіа значно зменшили відстань між ЗМІ та читачами. Аудиторія отримала можливість не тільки читати, але й оцінювати, коментувати, вказувати на помилки, пропонувати нові ідеї, врешті-решт, самостійно створювати контент. Стає очевидно, що активна взаємодія з читачами все більше впливає на популярність та конкурентоспроможність медіа.
Одна з базових можливостей, яку пропонують ЗМІ – це взаємодія з користувачем через системи коментарів. Можна використати готові рішення на кшталт Disqus або IntenseDebate. Вони надають можливість не тільки коментувати, але й підписуватись на нові коментарі та відслідковувати відповіді за допомогою деревоподібної побудови коментарів або email-розсилань. Образливі або недоречні коментарі можна або самостійно модерувати, або перекласти цю роботу на читачів, надавши їм можливість голосувати за коментарі, які сподобалися, та відмічати недоречні.
Важливою перевагою таких систем коментування є відсутність потреби реєструватись на сайті для того, щоб ідентифікувати себе. Ви це можете зробити з-під свого екаунту в соціальні мережі (наприклад, Facebook чи Twitter), пройшовши автентифікацію в 1-2 кліки.
Можливості системи Disqus
Наприклад, Watcher використовує систему коментарів Disqus.
Українська Правда використовує власну систему коментування, яка передбачає постмодерацію коментарів, а також можливість коментувати з-під Facebook екаунта. А на сайті Корреспондент.net нещодавно були додані функції сортування коментарів по свіжості та популярності.
Оскільки журналіст пише матеріали для своїх читачів, то важливо дати їм можливість висловитися, зробити свій вклад у роботу, дати їм відчуття причетності. Це не тільки підвищує лояльність ЗМІ в очах аудиторії, але й може допомогти журналісту в подальшій роботі. Наприклад, поштовхом до написання матеріалу про «Межигір’я» журналістові Української Правди Сергію Лещенку став саме коментар читача під однією з його статей.
Блоги на сайті ЗМІ – можливість для читачів на постійній основі висловлювати свою думку, формувати додатковий контент, який знову ж таки може бути коментованим. Таку можливість мають переважна більшість популярних сайтів як в Україні, так і за кордоном. Наприклад, Корреспондент.net чи New York Times.
Залучити аудиторію до роботи над сайтом можна і за допомогою конкурсів та спецпроектів. Тут все залежить від конкретної ситуації, тому для унаочнення приведемо декілька прикладів.
- Під час виверження ісландського вулкану Ейяфьятлайокудль норвезьке видання VG Multimedia створило окремий сайт, на якому читачам пропонувалося ділитися ідеями та радити іншим, як потрапити додому враховуючи порушення повітряного трафіку. В результаті сайт відвідали 75% всіх норвежців, і він був переповнений контентом про пригоди користувачів.
- Видання The New York Times провело успішний фотопроект «Мить часу», мета якого було залучити читачів до завантаження фотографій про події в даний час і даному місці.
- Спецпроект «Міра правди» від Корреспондент.net був створений для оцінки читачами висловлювань політиків. Окрім цього, на сайті регулярно проводяться конкурси, які заохочують читачів завантажувати різноманітний контент та проявляти більш активну діяльність на сайті.
Facebook-авторизація на New York Times
Для зручності взаємодії медіа та читачів багато сайтів практикують можливість створення власного профіля для кожного користувача, в якому можна вказати особисті дані та профілі в соц. мережах, продивлятися залишені коментарі та записи у власному блозі. Із можливістю відправляти приватні повідомлення та ставати друзями з іншими користувачами система таких профілів набуває масштабів соціальної мережі в рамках ЗМІ. Подібні рішення пропонують Huffington Post, Корреспондент.net. Але бажано, щоб процедура реєстрації була максимально простою, що можливо зробити із використанням, наприклад, Facebook Connect.
Взаємодія з аудиторією має й відбуватись у соціальних мережах. Розміщення посилань у Вконтакте, Facebook та Twitter не призведе до росту аудиторії. Для цього необхідно залучати журналіста або іншого робітника ЗМІ, який би не тільки слідкував за трансляцією матеріалів, але й ретельно відбирав найкращі з них, спонукав до дискусій, відповідав на питання читачів. Будь-яка реакція читача (позитивна чи негативна) є цінною для ЗМІ.
Соціальні мережі дозволяють безпосередньо спілкуватися та використовувати можливості читачів у наступні способи:
питати у людей поради – наприклад, щодо майбутніх матеріалів або щодо питань, які варто задати гостю в наступному інтерв’ю;- давати читачам можливість сприяти в написанні та покращенні якості матеріалів;
- знаходити професіоналів, які б могли неупереджено прокоментувати певну подію чи факт;
Наприклад, саме так використовує Twitter онлайн-видання ReadWriteWeb:
«Ми часто отримуємо зауваження щодо помилок, неправильних посилань та одруківок саме в Twitter. Це легкий та швидкий спосіб зворотного зв’язку для наших читачів» (Маршалл КіркПатрік, редактор RWW)
Чим більше каналів взаємодії, тобто сайтів, де ви присутні, тим більша потенційна аудиторія, тому не варто обмежувати себе 2-3 найпопулярнішими соціальними медіа. Наприклад, англомовний IT-блог Mashable має також сторінку в Tumblr, на якій можна знайти новини з центрального офісу компанії.
Частку аудиторії складають й користувачі мобільних телефонів та смартфонів, через що багато відомих видань вже встигли розробити власні додатки для iPhone, iPad та Android-пристроїв, або принаймні створити мобільну версію власного сайту. Завдяки цьому читачі отримали можливість навіть за допомогою кишенькових пристроїв читати матеріали та залишати коментарі.
В результаті взаємодії з читачами виникає можливість зрозуміти, що вони очікують від засобу масової інформації та змінити його стратегію в разі потреби. Хоча завжди слід розуміти, що найактивніша аудиторія (ті, хто найгучніше і найактивніше висловлюються) не завжди представляють інтерес всіх ваших читачів. Тому треба вміру критично оцінювати їх діяльність.
