Група вчених, що працювали на гравітаційних детекторах LIGO, після ретельної перевірки експериментальних даних вчора оголосила про виявлення гравітаційних хвиль, передбачених загальною теорією відносності Ейнштейна.
«Ейнштейн був би щасливий», – цитує The New York Times представника міжнародного проекту LIGO Габріелу Гонсалес з Університету Луїзіани.
Експериментальні результати, що завершили піввікову історію пошуку гравітаційних хвиль і отримані 14 вересня 2015 року, можна представити у вигляді двосекундного звуку «чик» (chirp).
Це відображення гравітаційної хвилі від зіткнення двох надмасивних чорних дір на відстані 1,3 млрд світлових років від Землі, енергія якої в піку в 50 разів перевищила сумарну потужність всіх зірок Всесвіту.
«Цей звук увійде в історію разом з «Містер Уотсон – підійдіть» винахідника телефону Олександра Грема Белла і першими сигналами супутника з орбіти», – пише NYT.
Виявлення гравітаційних хвиль стало можливим після установки в 2011 році втричі більше чутливих детекторів на двох лазерних інтерферометрах проекту LIGO. Це найбільші інструменти такого типу на Землі: плечі кожного – по 4 км. В результаті інтерферометри змогли виміряти деформацію простору-часу, викликану гравітаційної хвилею, з точністю більшою, ніж 1/1000 діаметра протона (10E-21 м).
«Я вважаю, що це один з найбільших проривів у фізиці, який ще довго залишиться неперевершеним, – говорить один з учасників LIGO, професор Колумбійського університету Чабольш Марка. – До цього у астрономів були тільки очі. Тепер у нас нарешті є вуха. Це дуже незвично».
До цього експерименту у вчених були тільки непрямі свідчення існування гравітаційних хвиль – на зразок аномальної втрати енергії обертання в тісній подвійній системі пульсар – нейтронна зірка. Відкриття практично гарантує учасникам проекту Нобелівську премію, пише Reuters.
