У Верховній Раді знову хочуть “протягнути” законопроект №6523, яким буде дозволено закривати інтернет-сайти без рішення суду, протягом 7 днів. Про це на своїй Facebook-сторінці пише народний депутат Леся Оробець.
Законопроект, який є ініціативою депутата-регіонала Максима Луцького, навесні 2012 року було відкладено і не прийнято, але тепер депутати знову хочуть повернутися до його розгляду. Оробець вважає, що “поразка ПР у київських округах, де проживає майже 60% усіх українських користувачів Інтернет, провокує її до вжиття “відповідних” заходів перед виборами столичного мера і президента країни”.
Згідно з положеннями закону, провайдери будуть змушені без рішення суду закривати сайти, що порушують авторські чи інші права, протягом 7 днів. Обумовленість порушень можна доказати наявністю звичайних документів. Ось витяг зі статті Оробець на Телекритиці, який пояснює суть законопроекту Луцького:
Технологічно це виглядатиме таким чином. Суб’єкт авторських чи суміжних прав (назвімо для зручності заявником) з реальних чи надуманих причин звертається до провайдера з вимогою припинити користування такими правами з боку гіпотетичного «порушника» (а ним може бути будь-який ресурс у інтернет-мережі), подавши при цьому комплект документів в обґрунтування такого «порушення». До прикладу, договори про належність прав.
У цьому випадку провайдер має у дводенний термін попередити «порушника» про необхідність усунення порушення. До прикладу, нібито «піратського» контенту. А якщо той продовжує розміщувати оспорювані об’єкти інтелектуальної власності або не надає пояснювальні документі упродовж двох наступних робочих днів, провайдер зобов’язаний заблокувати доступ до них або вилучити їх. А якщо це технічно неможливо – обмежити чи взагалі припинити надання послуг «порушникові». Іншими словами, закрити доступ до його сайту.
Якщо ж упродовж двох днів йому вдається надати обґрунтовані пояснення законності використання відповідних об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, провайдер передає Держслужбі інтелектуальної власності (далі – Держслужба) матеріали, отримані від обох сторін. Держслужба упродовж п’яти робочих днів ухвалює рішення по суті(!) винятково на підставі поданих сторонами документів. При цьому механізм розв’язання спору при поданні сторонами рівнозначних за юридичною силою документів, передусім договорів, відсутній начисто!
У разі ухвалення негативного для «порушника» рішення провайдер упродовж одного робочого дня (від дати отримання рішення від Держслужби) блокує доступ до відповідних об’єктів права або вилучає їх. А якщо це технічно неможливо – обмежує чи припиняє надання послуг порушникові.
Принагідно ставимо риторичне питання: на який термін застосовується ця санкція, якщо передбачено обмеження чи припинення, то хто наділений правом відновлювати доступ до інтернету, на яких умовах і впродовж якого часу? Зрозуміло, якщо не вказано в законі – на розгляд уповноважених структур, які в наших умовах напряму залежать від команд виборчого штабу ПР або їхніх бізнес-інтересів.