Вперше за останні 18 років українські парламентарі взялися оновлювати електронні комунікації. Сьогоднішній порядок денний депутати почали з розгляду блоку законів з інформатиції.
Проект закону про електронні комунікації (№3549-1) відправили на повторне перше читання. Згідно з проектом закону, національний регулятор у секторі електронних комунікацій отримає повноваження накладати на операторів, які мають значний ринковий вплив, деякі регуляторні зобов’язання, зокрема, вести цінновий контроль оплати за доступ до мережі та з’єднання. Винним у тому, що парлементарі не підтримали проект закону, назвали президента. Як відомо, національний регулятор – комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку, підпорядкована президенту України. У цьому парламентарі знайшли «яблуко розбрату».
ЗП3549-1 про елект комунікації відправили на повторне 1 читання. Надання президенту додаткових повноважень в цій сфері стало яблуком розбрату pic.twitter.com/pfMKDpiLWC
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
Далі на порядку денному опинився проект закону про електронні довірчі послуги (№4685), який прийняли у першому читанні. Передбачається, що прийняття цього закону сприятиме, зокрема, вільному обігу електронних довірчих послуг в Україні та захисту персональнних даних користувачів таких послуг. А ще з’явиться реальний шанс законодавчо визначити (!), що ж таке веб-сайт.
Розглядаємо ЗП4685. Прикметно, що він нарешті законодавчо визначає, що ж таке веб-сайт :)
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
ЗП4685 про електронні довірчі послуги, зокрема і про запровадження електронного підпису, прийнято за основу. https://t.co/bdUQ2eHREU pic.twitter.com/odVqa0CFZb
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
У першому читанні депутати також підтримали проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень (№4302). Проект закону визначає поняття «хмарне обчислення», «надавач хмарних послуг», а також правовий статус надавача таких послуг, особливості обробки інформації в системах хмарних обчислень.
Прийняли за основу ЗП4302 про використання хмарних сховищ для держорганів.https://t.co/TEB3LYAG65 pic.twitter.com/hT8x1DuTJV
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
Після перерви парламентарі розглянули проект закону про основні засади забезпечення кібербезпеки України (№2126а) і підтримали його знову-таки у першому читанні. Як відомо, до розробки законопроекту залучили Інтернет Асоціацію України, Український союз промисловців і підприємців та Громадську Раду при Держспецзв’язку, всі вони включені до міжвідомчої робочої групи.
Прийняли за основу ЗП2126а про забезпечення кібербезпеки України.https://t.co/yzE53do0T6 pic.twitter.com/yfw2ajcryz
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
У першому читанні також прийняли проект закону про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж (№4159). Передбачається, що прийняття цього законопроекту значно зменшить витрати операторів зв’язку на модернізацію мереж, а користувачі отримають якісніші телекомунікаційні послуги.
Прийняли за основу ЗП4159, метою якого є сприяння розвитку телекомунікаційних мереж в Україні.https://t.co/y3sMreVixU pic.twitter.com/bceKGeDiPM
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
І, нарешті, парламентарі підтримали і направили на підпис проект Постанови про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (№2133а/П).
ЗП2133а про посилення відповідальності за злочини в інформаційній сфері та боротьби з кіберзлочинністю відправлено на потворне перше читання
— Верховна Рада (@verkhovna_rada) September 20, 2016
