На сьогодні близько 95% приватних компаній в Україні (понад 500 тисяч) зареєстровані у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Це найчисельніша одиниця української економіки, а для неї досі немає окремого закону. Є лише неефективне та негнучке регулювання 1992 року, яке зовсім не відповідає сучасним потребам бізнесу та відлякує інвесторів.

В Міністерстві економіки спільно з фахівцями провідних юридичних фірм та Центру комерційного права, розробили законопроект, що допоможе повернути в Україну капітал та бізнес-групи з-під іноземної юрисдикції – повідомляють у відомстві.

Законопроект входить до пакета ініціатив, прийняття яких необхідне для підвищення позиції України в міжнародному рейтингу Doing Business. Тому, в разі прийняття, закон не лише значно поліпшить умови ведення бізнесу, а й позитивно вплине на інвестиційну привабливість нашої країни. Закон сприятиме як створенню нових, так і безперешкодному розвитку наявних товариств – вважають в Міністерстві економіки.

Закон написаний зрозумілою мовою і з практично метою – ним можна користуватися, наче методичкою, коли бажаєте відкрити свій бізнес або розібратися в правовому аспекті його ведення. Текст законопроекту можна завантажити за посиланням: http://bit.ly/1XFh3TU

Проект Закону буде направлено на розгляд Уряду найближчим часом.

1. Корпоративні договори між учасниками

Законопроект надає можливість укладати корпоративні договори про особливості реалізації прав та обов’язків учасників між усіма чи декількома учасниками. У ньому учасники можуть передбачити особливості здійснення ними управління товариством тощо. Це важлива норма, яка надає гнучкості у вирішенні питань, що неминуче постають між учасниками товариства.

2. Інститут значних правочинів та правочинів із заінтересованістю

Норми, що досить давно діють в акціонерних товариствах, мають бути поширені й на ТОВ, які є найпопулярнішою організаційно-правовою формою в Україні. Встановлення особливої процедури для затвердження значних правочинів та правочинів із заінтересованістю слугуватиме додатковим бар’єром від зловживань.

3. Новий підхід до виключення учасників

Раніше питання виключення учасника розглядалось виключно загальними зборами, і для прийняття відповідного рішення потрібно було понад 50 відсотків голосів. З одного боку, це створювало можливість для зловживань, оскільки обґрунтованість підстав для виключення учасника розглядали саме учасники товариства, які не завжди могли бути об’єктивними. З іншого боку, високий поріг для прийняття відповідного рішення послаблював позицію міноритарних акціонерів. Законопроект надає можливість учасникам, що сукупно мають понад 10 відсотків голосів, передати питання про виключення учасника на розгляд суду. При цьому, Законопроект залишає за загальними зборами право виключати учасника – фізичну особу у випадку оголошення його судом безвісно відсутнім або померлим / учасника – юридичну особу у випадку її припинення.

4. Конвертація боргу в капітал (debt to equity conversion)

Законопроект надає можливість конвертувати майнові вимоги учасника до товариства в частку в статутному капіталі товариства за принципом конвертації боргу в капітал.

5. Диспозитивність корпоративного управління

Законопроект надає значну свободу учасникам у визначенні того, як має здійснюватися управління товариством. І мова не лише про можливість утворення наглядової ради, а й про право учасників встановлювати більш високі пороги для прийняття певних рішень загальними зборами, визначати інші строки (виплати учасникам, що вийшли; виплата дивідендів; різноманітні строки повідомлення тощо), встановлювати додаткові критерії для правочинів із заінтересованістю або більш низькі пороги для визнання правочинів значними.