В попередньому пості я вже писав про Яценюка. Зараз черга дійшла до інтернет сайта Гриценка.

Одразу варто звернути увагу на те, що сайт Гриценка заявлений як персональний сайт, а не сайт якогось політичного руху чи партії (як це у випадку з Яценюком). Тому вимоги до приватного сайту Гриценка будуть не такими строгими, як у випадку з Яценюком. Хоча “приватний характер” сайту не заважає розміщувати матеріали його політичного дітища – громадської організації “Громадянська позиція”. Але про це далі.

Почнемо з гасла, розташованого на найвиднішому місці сайту – “ВИМАГАЮ ПОРЯДКУ”. Як для політика – вбивче гасло. Від кого він вимагає? Вимагати можна, наприклад від ЖЕКа, щоб той надавав нормальні послуги, чи банка, щоб той знизив ставку по кредиту. Це лузерська позиція. Я слабо уявляю собі ситуацію, коли Тимошенко з Ющенком, Литвином та Медведьком зібрались на пресконференцію та повідомили всім, що на вимогу Гриценка вони навели порядок. Хоча, якщо Гриценко мітить в маргінальну нішу “боротьбістів за порядок”, то може все правильно робить. Та в будь-якому випадку, якось воно все не дуже інтернетно.

Сайт негативний якийсь. Моє перше враження було – “шеф, всьо пропало”. Розумію, що це субйективно, але все ж сайти політиків повинні навіювати якийсь позитив.

Я не є експертом в дизайні, але візуально там все розбалансовано та негармонійно. Моє враження – дизайнер тут точно не працював, або працював нашвидкоруч.

На сайті якась дивна навігація. Відсутня менюшка (горизонтальна чи вертикальна) чи якийсь інший навігаційний елемент, який би давав можливість швидкого доступу до необхідного розділу чи принаймні зрозуміти, що є на сайті. Натомість необхідно лазити по всій головній сторінці щоб знайти відео, аудіо чи лінки на інші розділи.

Є розділ про “парламентську діяльність” Гриценка. Це та ситуація, коли краще нічого не давати, ніж в такому вигляді. Невже розробники думали, що народ буде лазити по сайту та вишуковувати в купі пояснювальних записок до проектів законів щось важливе для себе? Натомість можна було з того всього, що дійсно ініціював Гриценко, зробити якусь красиву цяцьку. Можна навіть не винаходити велосипеда. Варто полазити по приватних сайтах європейських чи американських політиків.

В одній з новин сайту цитуються слова Гриценка, сказані ним під час прес-конференції присвяченій запуску сайту: «Сайт буде для мене живим, я буду на ньому присутній, висловлюватиму свою позицію, – розповів народний депутат. – Як людина, яка отримала технічну освіту і все життя працювала з комп’ютером, для мене спілкування в Інтернеті є абсолютно природнім».
Мені здається, що проблема Гриценка в тому, що він (як, певно, й Яценюк) не розуміють, що веб в останні кілька років кардинально змінився. Проста присутність в інтернеті була актуальної ще десь в кінці 90-х. Використовувати інтернет як механізм донесення своєї позиції чи інформування населення про свої наміри та дії – це використання його можливостей на 5%.

Сайт Гриценка не передбачає створення умов для налагодження регіональної мережі, самостійної взаємодії прибічників та інших елементів, які можна було забезпечити правильним використанням наявних сьогодні технологій.

Та не все так погано, як в Яценюка. Принаймні, поспілкуватись гостям сайту дали можливість. Можна коментувати новини, що розміщуються на сайті – це плюс, але у інших розділах (відео, аудіо та ін.) такої функції нема – це мінус. Хоча коментування в новинах й модероване, та все ж це теж непогано. Принаймні, для коментування не потрібна реєстрація.

З елементів спілкування на сайті є ще форум. Непогано, хоча перелік тем є наперед заданий, що обмежує можливості користувачів. Окрім того нема можливості групування користувачів за якоюсь ознакою.

Потішив мене блог Гриценка. Так! На сайті є блог самого Гриценка. Але на головній сторінці сайту НЕМА лінка на блог. Є лінк на останній запис в блозі, але на сам блог нема. Коли ви потрапляєте на цей останній запис, знайти попередні записи не так вже й просто, оскільки для цього спершу треба здогадатись за якою адресою знаходиться блог, і лише там можна знайти перелік попередніх постів. Ось така конспірологічна задумка від розробників.

Поки що в блозі є 2 записи: установчий та “про хабарі”. Чимало коментарів, навіть від самого Гриценка (чи його помічників?). Пости занадто довгі, але це схоже на фірмовий стиль самого Гриценка, тому не буду лізти в цей горОд.

Є окремий розділ “про мене”, де розміщена біографія Гриценка. Довжелезний текст на 50 тис. знаків. Уявити, хто все це прочитає мені важко.

Також в “Про мене” є скани декларації про доходи та всіх наявних дипломів Гриценка. Якщо чесно – не дуже зрозуміло для чого, але най буде. Може дійсно хтось таким цікавиться.

RSS – здається є ворогом українських політиків. А відсутність RSS – тупість розробників. На сайті Гриценка RSS нема. Хоча є імейл розсилка, але ж ви прекрасно розумієте, що це не вчорашній, а позавчорашній день.

Я підписався на отримання новин, і отримав сьогодні (цей матеріал, як і про Яценюка писався на початку лютого) ось такий шикарний текст:
У вівторок, 3 лютого о 12:00 відбудеться брифінг Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Анатолія Гриценка. Журналістам буде презентований новий проект Конституції. Адреса: Верховна Рада України (вул.Грушевського, 5), кулуари другого поверху, press-point. Вхід за картками акредитації.
От шо за бовдур це вислав всім тим, хто зареєструвався на сайті Гриценка? Нафіга викладачу математики богородчанського ліцею, який палко підтримує Гриценка, надсилати таку інформацію? Щоб він почав комплексувати з приводу відсутності акредитації? Акредитацію у ВР має 100-200 журналістів. Всі вони в обовйазковому порядку (чи відповідний відділ в їх редакції) моніторять анонс-сервіси уніана та інтерфакса, де й зможуть прочитати це повідомлення.
Якщо вже хочете надсилати через сайт якусь інфу для журналістів, то будьте добрі, створіть окрему підписку для них.

На сайті є непоганий фотоальбом. Але варто робити підписи під фотографіями. Наводити на кожну фотку мишку, щоб зйавився підпис – не дуже зручно.

Непонятка в мене виникла з інформацією про ГО “Громадянська позиція” (до речі, на логотипі ГО зображені три руки. Чи це випадково не є ті знамениті руки, які нічого не крали?).

Коли ви потрапляєте в розділ присвячений цьому обйеднанню, то побачите ось такі підпункти:
* Установчий з’їзд
* Реєстрація в Мін’юсті
* Голова ВГО "Громадянська позиція"
* Виконавчий директор
* Рада
* Ревізійна комісія
* Долучитися до команди
* Контакти офісу ВГО "Громадянська позиція"
+ лінк на “рєчь товаріща Гриценка на зйізді”

Скажу відверто – подивився на назви підпунктів і одразу захотілось долучитись :)
Невже не можна було своє головне дітище – новий суспільно-політичний проект – подати по-людськи? Щоб я зрозумів, що там відбувається, що є цікавого, чому це важливо для мене, чому я повинен їм допомогти, і чому я повинен повірити сумним очам Гриценка.

Ну але все ж уявімо, що ви таки вирішили долучитись до ВГО. Для цього вам запропонують заповнити анкету. Пункти анкети розроблені так, що їх обробкою будуть займатись люди, а не програма. Це означає два сумних для Гриценка факти: перше – в них відсутня стратегія роботи з базовими групами підтримки в регіонах; друге – вони не очікують на велику кількість прибічників, бо обробка кожної анкети людиною може бути виправданою лише за умови малої кількості таких анкет.

Пошукова оптимізація сайту не проводилась – його не видає в гуглі навіть на другій сторінці результатів пошуку. Хоча сайт створений лише три тижні тому, та все ж цього часу цілком достатньо для того, щоб сайт був у верхніх рядках пошукової видачі на запит, який збігається з назвою сайту.

В базі whois в деталях сайту grytsenko.com.ua фігурує “Алексей Гриценко”. В Гриценка є син з таким іменем. Тобто чи то помилка виникла при реєстрації, чи то син займається справами батька. Олексій є (чи вже був?) одним з лідерів молодіжного крила Нашої України.

Сайт Гриценка не працює, як ефективний інструмент взаємодії зі своїми прибічниками та однодумцями.

Висновок: Гриценко – аналоговий політик.

.

Через два тижні після написання вищезазначеного тексту, думав, що до нього повертатись більше не буду. Принаймні, поки там не відбудуться кардинальні зміни.

Але все ж не втримався, бо на сайті Гриценка почалась якась дивна активність. Мені валом почали звідтіля приходити листи. Вирішив розібратись у чому справа. Причина виявилась банальною, але про це згодом.

Почну я з самої форми листів. Їх читання в мене посилює й так чималий комплекс неповноцінності, бо відчуваю себе якимось вторинним, і не дуже потрібним.

Якщо ви звернете увагу, в Темі листа вказано літери FW, тобто цього листа мені (як і купі інших фонатів Гриценка) переслали, а не спеціально писали для мене.

Але якщо не сильно придиратись до цієї “пересилки”, то мені все рівно не дуже зрозуміла тема листа. Що значить “підтримка Конституції порядку”? Автор, очевидно, розуміючи, що не я один такий дурак, написав в листі, що вся необхідна інфа в додатку. Багатозначна назва додатку “info-5.doc” одразу все розвіяла :)

Додаток я так і не відкрив, оскільки листи від ненадійних джерел з незрозумілими файлами на незрозумілу мені тему не відкриваю принципово. Не знаю, що там було в тому листі такого особливого, що автор не зміг кинути в тіло листа.

Я вже хотів було заспокоїтись, але автори розсилки вирішили ще більше посилити мої комплекси. Наступний лист виявився багатим на непонятки:

Тут тема листа виявилась ще крутішою FW: ВГО ГП. Комусь шота непонятно? Не гальмуйте!!! Читайте далі, і вам стане все зрозуміло. В листі написано, що мова йде ні про що інше, як про GAU!

Ви не знаєте що таке ГАУ? Не переживайте, для цього у вас є в листі 3 атачменти, два з яких (вгадайте які саме) розйаснять вам що таке ГАУ.

Наступний день подарував мені ше кілька нових цікавих листів від Гриценка. Спершу прийшов лист, в якому говориться, що в газеті Аргументи і Факти вийшло інтервйу з Гриценком. Я потішився за п.Анатолія, але читати його не став.

Та розслаблятись не було часу – за кілька годин до мене прийшло ще ТРИ листа від сайту Гриценка, в яких було лінки на новини, побудовані на основі цитат інтервйу Гриценка АіФ.

Але і це виявилось був не вечір. Добити мене вирішили ось цим доробком мистецтва:

Я вважаю цей заголовок геніальним!

Лише після третього прочитання зрозумів про що йдеться мова. Хоча на 100% не впевнений, що зрозумі правильно